Кургани: степові піраміди, частка нашої історії

КУРГАНИ: СТЕПОВІ ПІРАМІДИ, ЧАСТКА НАШОЇ ІСТОРІЇ

Найбільш поширеними пам’ятками археології на Луганщині є кургани – степові могильники, залишені кочовиками більше чотирьох тисяч років тому. Що являють собою ці споруди, яким чином організовано охорону пам’яток в Україні взагалі, хто має право власності на землю з курганами – цих та інших питань торкається у своїй статті голова ради громадської організації „Луганська археологічна спілка” Олексій Бритюк.

Дійсно, нам пощастило – по кількості наявних могильних споруд доби бронзи (курганів) Луганщина по праву займає провідне місце в Україні. зараз на теренах області їхня кількість сягає від 10 до 14 тисяч за різними підрахунками. Кожен курган – це неповторна і унікальна могильна споруда, яка за віком та за конструкцією багато в чому близька до єгипетських пірамід. непримітні на перший погляд скривають складну систему ходів, поховальних камер, заслонів, кам’яні конструкції, жертовники, тощо. Під кожним курганом поховано видатну для свого часу людину: вождя, жерця чи просто знаного воїна. Вчені вважають, що чим більше курган, тим більшу шану віддавали співплемінники похованій під ним людині. До того ж часто кургани використовувались у давнину в якості родинних склепів і зараз вони містять до декількох десятків могил. Не нехтували тим, щоби ховати своїх померлих у вже насипані кургани також і більш пізні кочові народи. Таким чином ми отримали у спадок неповторний комплекс пам’яток, який становить історичне надбання не тільки громад області, але входить до культурної скарбниці усього людства.
Відносини, в тому числі майнові, пов’язані з виявленням і охороною пам’яток археології, до яких відносяться і кургани, тісно пов’язані з дуже криміналізованою сферою господарства – операціями з землею. Часто такі відносини формують корупційні ризики.
Чинне законодавство (ст. 53 Земельного Кодексу України) визначає, що земля, на якій знаходяться пам’ятки історії і культури відноситься до категорії земель історико-культурного призначення. Всі пам’ятки, в тому числі і кургани та курганні могильники мають бути внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток. На кожну пам’ятку складається паспорт, де визначені її особливості, охоронні зони, порядок використання тощо. Нажаль, сьогодні процес паспортизації курганів практично не фінансується, тому і проходить дуже повільно: з декількох тисяч пам’яток археології для внесення до реєстру запропоновано тільки 3744. Все ж, треба знати, що охороні підлягають усі археологічні об’єкти, як ті, що стоять на обліку, так і ті, про які ще немає відомостей, які знаходяться в землі.
В 90-х роках, коли проходило розпаювання землі, а також декілька років тому під час розмежування ділянок, землевпорядниками не завжди приймалося до уваги вимоги Земельного Кодексу щодо неможливості передачі курганів, земель під ними та охоронних зон навколо у приватну власність чи в оренду для використання в якості сільськогосподарських земель. Наразі дуже актуальним для державних органів охорони культурної спадщини та відповідних територіальних підрозділів органів виконавчої влади є зміна категорії земель, на яких знаходяться пам’ятки археології з „землі сільгосппризначення” на „землі історико-культурного призначення”, виведення таких земель з господарського користування, припинення розорювання та руйнування курганних насипів, паспортизація, облік курганів, встановлення інформаційних табличок, тощо.
Який є вихід? Кожний землевласник має знати основи законодавства про землю, а також знати, чи знаходяться на його землі рукотворні пагорби-кургани. У разі, якщо виникають сумління, варто звернутися до спеціалістів з музеїв чи університетів. Наявність курганів на площах сільгоспугідь накладає на власника чи орендатора землі певні моральні обов’язки. Не можна розорювати кургани, зривати чи руйнувати насипи технікою. Цим може бути нанесено шкоду пам’яткам, ми можемо назавжди їх втратити. Дуже добре, якщо фермери доглядають за курганами, роблять все можливе для їх збереження, унеможливлення незаконних розкопок. Землевласники також мають знати, що процедура виключення землі з пам’ятками ніяким чином не повинна зашкодити їх інтересам, так як взамін вилучених ділянок держава повинна надати таку саму площу землі в іншому місці.
На наше переконання, дуже важливо, щоб якомога повна інформація про юридичну сторону питання розповсюджувалася серед фермерів, орендаторів землі, посадових осіб, сільських та селищних голів. Одним словом, серед людей, які мають безпосереднє відношення до землі, щодня стикаються з проблемою охорони курганів не на папері, а на практиці. На надання такої інформації направлено реалізацію поточного проекту нашої організації „Історична спадщина Луганщини без корупції”, яку проводить ГО „Луганська археологічна спілка” в рамках проекту „Гідна Україна” за фінансування MSI. В травні-липні 2008 року в районних центрах луганської області наша організація планує провести низку просвітницьких семінарів, на яких будуть роз’яснені складні питання. Всі семінари безкоштовні, ми запрошуємо зацікавлених осіб до участі в них та посильної співпраці. Саме спільними зусиллями ми зможемо захистити нашу спільну спадщину, залишити її майбутнім поколінням, нашім дітям та онукам.
на фото: розораний курган на землях Антрацитівського району

Антикорупція    May 14th, 2008