Софія Київська почала відстрілюватися – поки що морально
Коли 8 лютого на дзвіниці Софії Київської з’явилися державний прапор та плакат «Руки геть від Софії Київської!», це ще був мирний протест. Цілком можливо, що наступного разу це буде кулемет. Принаймні працівники Національного заповідника «Софія Київська» налаштовані вельми рішуче: Мінкульт висунув ініціативу передати йому у ведення цю саму «Софію Київську» з підпорядкування Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України.
Які наслідки це може мати для пам’ятки, уявити неважко: навіть егіда ЮНЕСКО не врятує заповідник від Московського патріархату, який за мовчазної згоди Міністерства культури вже відхоплює найбільш ласі шматки Національного історико-культурного Києво-Печерського заповідника, з яким планується злити «Софію Київську». Крім того, співробітники «Софії Київської» ствреджують, що на будівництво навколо заповідника одержано 30 дозволів, і всі вони погоджені з Мінкультом – на який же захист від цього відомства можна сподіватися?!
8 лютого під стінами Софії зібралися близько двохсот небайдужих – як членів різних громадських організацій, так і звичайних громадян, які прийшли поставити свої підписи під листом, адресованим Януковичеві – адже наразі готується саме його, президентський, указ щодо передачі Мінкульту музеїв та заповідників, які підпорядковані Міністерству регіонального розвитку. Цей указ відчинить двері для рейдерського захоплення «Софії Київської», тому не дивно, що під час мітингу саме Януковича було названо головним винуватцем цього замаху на найбільшу християнську святиню України.
Протестувальники – а серед них були і самі співробітники «Софії Київської», які офіційно просто вийшли на обідню перерву – заявляли пресі, що перепідпорядкування Софії погіршить стан заповідника (на який зараз гріх скаржитися!) і в подальшому позбавить його статусу пам’ятника всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО. А тоді вже легко можна буде передати заповідник безпосередньо УПЦ Московського патріархату та почати активну забудову буферної зони заповідника.
Не обійшлося без провокатора – проте його на прохання мітингувальників оперативно відтіснили вигукувати свої гасла
Тарас Пушкар, рух добровольців «Простір свободи»:
У будь-якому випадку ми бачимо, що Московський патріархат, збагнувши, що не так просто витурити музеї з Лаври, вирішив зайти з іншого боку пирога і відкусити Софію. Ситуація складається за звичним сценарієм: передати об’єкт не безпосередньо «замовникові», а через другі-треті руки. Тому сам заповідник, відчувши серйозну небезпеку, виступив організатором цього заходу. І ми просто не могли не підтримати цю ініціативу, оскільки поступова передача наших культурно-церковних цінностей, пам’яток Московському патріархату – це відбір зазначених цінностей від українців. У Києво-Печерській лаврі вірянам інших конфесій відмовляють у тому, щоби просто прийти і помолитися. Якщо ця практика стане повсюдною, то це буде Україна без українців!
Чи може збір підписів щось змінити? Насправді багато хто пам’ятає, що був Майдан. Влада його шпетить, як може, але все-таки розуміє, що якщо перегнути палицю, то можна отримати дуже серйозне протистояння, яке може невідомо чим закінчитись. Все-таки вони нагорі про щось думають! Це питання у суспільстві має достатньо великий резонанс, люди бачать, що тисячолітню – якраз цього року їй тисяча! – Софію перекидають з рук у руки, і невідомо, що ті інші руки будуть робити з нею далі, хоча відомо, що нічого гарного… Як можна так ставитись до наших основоположних цінностей! І не хочеться віддавати це тим, хто буде пропагувати все по-своєму, казати, що це все «русскій мір», і знову все вийде, як у нашій державі виходить: наші важелі й інститути працюють не на Україну, а часто-густо на сусідню державу.
Олесь Доній, політик, громадський і культурний діяч:
Як і на багато інших акцій, я прийшов як рядовий громадянин, аби просто висловити свою позицію – адже для цього не обов’язково представляти якусь спільноту, чи не так? Гадаю, що сьогоднішній мітинг попри свою «камерність» – одна з найбільших акцій такого спрямування, тим більше не проплачена. Зібралися реально небайдужі кияни! Чесні і принципові – їх завжди меншість у суспільстві, але саме завдяки їм усе рухається… Чи змінить щось збір підписів? Я вважаю, що якщо нічого не робити, то влада просто взагалі все зачистить. Звичайно, на цей момент вони набагато сильніші за громадськість, і за бажання можуть відібрати все, що захочуть. Але є таке поняття, як втома металу: сьогодні одне вдарило, завтра інше, а де потім надломиться – ніхто не знає. Хоча це станеться лише тоді, коли нарешті буде критична маса цих надламів… Хто очікував у Тунісі чи Єгипті, що там буде революція? Так, українці активізуються тоді, коли їм лізуть не у душу, а в кишеню, і тому я завжди казав, що проблема не в еліті, а в нації! І в першу чергу потрібно звертатися до самих себе – просто не бути байдужими, вийти, коли треба, разом із сусідами, людьми зі своєї вулиці… А влада – то таке. Вона минуща!
Атанайя Та, спеціально для НББ!
Коментувати