Звернення Громадської організації “Луганська археологічна спілка” до голови Луганської облдержадміністрації з приводу фінaнcування дослідження “мергелевої гряди”
Шановний Олександре Миколайовичу!
З подивом дізналися з матеріалів ЗМІ та мережі Інтернет (в тому числі – з офіційного сайту Луганської облдержадміністрації) про те, що під час поїздки до Перевальського району 1 серпня 2008 р. голова Луганської ОДА озвучив наміри організувати фінансування наукової експедиції та навіть дав доручення знайти кошти у розмірі 181 996 грн. задля вивчення так званої „мергелевої гряди”.
Сміємо нагадати Вам, що навіть саме включення даної пам’ятки до списку об’єктів національного значення є неабиякою новиною для наукової громадськості Луганщини. Більше того – можливо Ви здивуєтесь, але на момент включення не було проведено жодної незалежної експертизи знахідки і саме подання базувалося тільки на одному єдиному листі від Інституту археології НАНУ, який є зацікавленою стороною, адже вивчення об’єкту просто стоїть в його наукових планах і потребує на пошук джерел фінансування. Ваші обіцянки сплатити майже 200 тисяч гривень з кишень обласних платників податків свідчать про те, що ІА НАНУ таки знайшов спонсорів для реалізації своїх корпоративних інтересів.
Так, об’єкт „мергелева гряда” є цікавою археологічною пам’яткою, але ж між цікавістю та унікальністю наявна безмежна прірва. Ця гряда не більш унікальна, ніж звичайний курган, чи поселення, яких тільки за офіційною інформацією органів охорони історико-культурного надбання в області налічується більше шести тисяч.
Нагадаємо також, що фаховий висновок геолога, який повністю спростовує штучність походження „гряди” ігнорується, так як може зруйнувати струнку теорію, побудовану авторами розкопок про „рукотворні стіни та доріжки”, начебто „прокладені навколо курганів і присвячені святилищу солярного культу”.
Зараз на сторінках фахових журналів точаться дискусії щодо з’явлення на теренах України такого сумнівного за науковою цінністю – але „роздутого” за допомогою преси об’єкта. Автор розкопок – В. Клочко зміг надати знахідці звичайних, давніх – але ж тривіальних курганів на вапняковому плато одного з районів Луганщини справжній ореол містики. Ми спостерігали за розвитком інформаційної хвилі, сформованої за усіма голівудськими стандартами, починаючи з публікацій у місцевій пресі та телебаченні про начебто знайдені на Сході України піраміди, і закінчуючи статтею у дуже серйозній британській „Гардіан”, де журналіст, посилаючись на слова В.Клочка наводить не просто факт наявності пірамід, але навіть надає їх висоту та товщину стін.
Важко стояти на фронті подій, що з таким натиском розгортаються в області навколо „візитних карток”, накшалт згаданої „мергелевої гряди”, на розкопки якої голова ЛОДА обіцяє виділити неабиякі кошти, які, до речі, не відомо яким чином будуть витрачені. І в цей самий час, тисячі пам’яток Луганщини, які потерпають від руйнування не знаходять своїх рятівників в обличчі фінансистів ЛОДА чи Луганської ради. Більшість з цих об’єктів навіть не внесена до Єдиного державного реєстру нерухомих пам’яток – задля цього просто немає коштів в обласному бюджеті. За останній рік ані держава, ані органи місцевого самоврядування на Луганщини не профінансували жодних охоронних розкопок в області. І в той самий час, ми чуємо про наміри облдержадміністрації надати кошти на розкопки сумнівної в науковому плані об’єкту.
Цілком розуміючи, що настільки серйозний орган, як Луганська обласна державна адміністрація ніяким чином не може попастися на гачок звичайної авантюрної кампанії, ми просимо надати та за можливістю оприлюднити на офіційному порталі ЛОДА і в усіх доступних Вам ЗМІ наступну інформацію:
1. На підставі яких даних пам’ятку „мергелева гряда” було внесено до списку пам’яток національного значення. За чиєю ініціативою та з подання якої установи було внесено кургани до переліку пам’яток національного значення.
Який пам’ятка має охоронний номер, чи розміщено на ній відповідну інформаційну табличку.
2. Хто робив фахові археологічні, та окремо – геологічні експертизи задля такого внесення.
3. З яких саме джерел ЛОДА має намір брати кошти для фінансування розкопок „мергелевої гряди”.
4. Чи розглядалися питання фінансування згаданих витрат на засіданнях відповідних комісій обласної ради, Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при ЛОДА, чи проходило громадське обговорювання в засобах масової інформації.
5. Просимо також надати копію кошторису витрат на проведення археологічного дослідження „мергелевої гряди” на заявлену суму з метою громадської експертизи його відповідності сучасним цінам на товари та послуги.
Прес-служба ГО “ЛАС”
Коментувати