Науковці Луганщини: обласна влада має фінансувати першочергові охоронні розкопки, а не дослідження сумнівних пам`яток
З боку Східноукраїнського відділу Східноукраїнського філіалу Інституту археології Академії наук України на адресу керівництва Луганської обласної державної адміністрації надіслано два звернення, які стосуються проблеми охоронних розкопок та взагалі - відношення державних органів до цієї проблеми. Ми публікуємо обидва тексти без будь яких редакторських коментарів і вважаємо ці листи прикладами громадської мужності та мудрості з боку науковців Луганщини. Хай Бог допомагає Вам, ми же зі свого боку зробимо все, щоб Ваші зусилля були належним чином підтримані з боку громадськості та висвітлені у засобах масової інформації
Голові Луганської облдержадміністрації
АНТІПОВУ О.М.
Голові Луганської обласної ради
ГОЛЕНКУ В.М.
Шановний Олександре Миколайовичу!
Першого серпня поточного року в обласних ЗМІ та мережі Інтернет за результатами Вашої робочої поїздки до Перевальського району та відвідування археологічних розкопок кургану на так званій „мергелевій гряді” з’явилася інформація про те, що названий об’єкт Вами сприймається в якості візитної картки нашої області, та зараз надано доручення знайти кошти в розмірі 181,996 грн з метою подовження дослідницьких робіт на ньому.
Дані обставини спонукали колектив Східноукраїнського відділу Східноукраїнської філії ІА НАН України, створений на базі Археологічного центру „Спадщина” СНУ ім. В.Даля, довести до Вашого відома наступне:
1. Луганщина, яка знаходиться на стику впливів різних давніх цивілізацій багата на різноманітні пам’ятки археології – давні кургани, ґрунтові могильники, поселення, святилища та місця виробничої діяльності. На теперішній час багато які з них є руйнованими внаслідок природних факторів, інтенивної господарської діяльності, як наслідок грабіжницьких розкопок, а також знаходяться в аварійному стані та потребують на термінові охоронні дослідження за рахунок держави, як це визначено чинним законодавством України. Так, на ваше ім’я Громадська організація „Луганська археологічна спілка”, СНУ ім. В.Даля, громадські активісти неодноразово направляли листи з повідомленням про конкретну фіксацію випадків руйнування археологічних об’єктів на теренах Луганської області з наданням відповідних актів про руйнування та фотоматеріалів. На жаль, до сьогодні луганська облдержадміністрація не змогла виділити коштів для проведення рятівних розкопок на жодному з указаних об’єктів археологічної спадщини, які продовжують потерпати.
2. В ситуації, що склалася, археологи Луганщини вже декілька років вимушені використовувати власні кошти й долучати кошти спонсорів для проведення саме рятівних розкопок об’єктів, що руйнуються, без будьякої участі з боку органів охорони культурної спадщини держави та місцевого самоврядування. Наприклад, протягом останніх декількох років К. Красильников (ЛНУ ім. Т.Шевченка) власним коштом проводить розкопки курганів, що руйнуються на теренах Старобільського і Кремінського районів. С. Санжаров, Є.Черних., А.Стадник (СНУ ім. В.Даля) – курганів біля мм. Лисичанськ, Сватове, Кремінна та поселень на теренах області. Ю.Бровендер (ДДТУ, м. Алчевськ) досліджує давні мідні копалини Картамиш та кургани в Попаснянському районі.
Слід зауважити, що в поточному році було відмовлено у наданні фінансування археологічним експедиціям навіть досвідчених фахівців Луганського обласного краєзнавчого музею – І.Ключневій, І.Шестакову, О.Стадник.
Таким чином, на жаль, усі луганські археологи позбавлені можливості проводити першочергові рятівні розкопки об’єктів, що руйнуються за рахунок коштів, які може знайти Луганська облдержадміністрація.
3. На відміну від дослідження руйнованих археологічних об’єктів Луганщини, які потребують на першочергове виділення коштів, різні організації проводять розкопки пам’яток виключно з науковою, а не охоронною метою, задля реалізації власних наукових інтересів. В таких випадках ці організації мають заздалегідь планувати як перебіг самих археологічних робіт, так і порядок їх фінансування. Саме до таких об’єктів і віднесено кургани, що розташовані на кам’яному вапняковому плато між сс. Степанівка та Малокостянтинівка Перевальського району Луганської області, які Ви нещодавно відвідали. Їх вивчення стоїть в науковому плані Інституту археології НАНУ, який у лютому поточного року заснував у Луганській області дочірнє підприємство „Центрально-Донецька експедиція”, яке за рахунок коштів замовників здійснює в зонах відводів земель археологічні експертизи. Кошти, зароблені ним, перераховуються не до обласного бюджету, а до Інституту археології НАНУ та по суті мають бути використані безпосередньо для фінансування наукових програм співробітників Інституту археології.
На сайті ЛОДА повідомляється, що Ви особисто надали доручення знайти у 2008 році 181,996 тис грн. для фінансування наукових досліджень співробітника Інституту археології НАНУ В.Клочка під час розкопок курганів на „мергелевій гряді”. Між тим, свого часу, Вами було підписано Розпорядження від 8 лютого 2008 №123 „Про створення обласної Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини” безпосередньо при облдержадміністрації, головним завданнями якої є „забезпечення професійного вирішення питань дослідження, охорони об’єктів культурної спадщини, розгляд програм, концепцій, проектів, пропозицій, що стосуються об’єктів культурної спадщини та археологічних територій, вирішення спірних питань науково-методичного характеру, що стосуються сфери охорони культурної спадщини”. Виникає питання: чому така важлива проблема, як виділення значного обсягу коштів для дослідження стороннього для області фахівця, було вирішено кулуарно, без залучення даного консультативного органу та без урахування думки спеціалістів.
З наукової точки зору, є ряд суперечливих питань по відношенню до належності об’єкта „мергелева гряда” до пам’яток археологічної спадщини взагалі. Ми надаємо Вам копії наукових робіт з цього приводу. В них йдеться про те, що ряд фахівців вважають кургани між селами Степанівка та Костянтинівка було споруджено в давнину не на штучній кам’яній споруді, як це намагається довести київський археолог В.Клочко, а на природній височині віком більш ніж 10 млн. років. При цьому матеріали розкопок кургану на сьогодні демонструють лише рядові знахідки, звичні для Луганської області поховання, які не можна вважати ані унікальними, ані навіть ординарними. Подібні знахідки в масовій кількості було зроблено луганськими археологами без усякої сенсаційності.
Резумуючи наведену інформацію, ми вважаємо передчасною саму постановку питання про термінове фінансування за рахунок коштів платників податків області розкопок рядових курганів на так званій „мергелевій гряді” за таких обставин:
- при вирішенні питання доцільності виділення коштів для дослідження об’єктів керівництво області має брати до уваги Розпорядження голови ЛОДА від 8 лютого 2008 № 123, яке передбачає обов’язковий попередній розгляд пропозицій щодо пам’яток археології в межах Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини;
- цільове фінансування в таких межах передбачає внесення змін до бюджету області і має бути затвердженим на засіданнях відповідних комісій обласної ради, а також обговореним в ЗМІ з долученням зацікавленої громадськості;
- об’єкт „мергелева гряда” є сумнівним з наукової точки зору, оскільки інтерпретується в якості штучної давньої мегалітичної споруди, яке начебто було створено раніше за Єгипетські піраміди, в той час, як ряд археологів та геологів (докторант ЛНУ ім. Т.Шевченка М.Удовіченко) вважають „спорудження даного об’єкту цілком природнім, віком більше ніж 10 млн. років”, а знайдені на кам’яному плато кургани дають поки що рядовий археологічний матеріал;
Дійсною візитівкою Луганщини можуть бути тільки унікальні старовинні мідні копалини Картамишу (доба бронзи) що досліджуються зараз луганськими фахівцями у співпраці зі співробітниками Інституту археології НАНУ та Воронезького державного університету.
Питання виділення коштів на дослідження курганів так званої „мергелевої гряди” може бути вирішений тільки після фінансування першочергових досліджень луганськими археологами об’єктів, що руйнуються, на теренах області. З цією метою просимо Вас дати доручення управлінню культури і мистецтв ЛОДА скласти кошториси для розкопок руйнованих археологічних об’єктів за попередніми підрахунками в першу чергу потребують на фінансування охоронні дослідження, які в поточному році проводять:
К.Красильников (ЛНУ ім. Т.Шевченка) – 150 тис. грн;
С.Санжаров (СНУ ім. В.Даля) – 150 тис. грн;
Ю.Бровендер (ДДТУ, м. Алчевськ) – 150 тис. грн;
Є.Черних (СНУ ім. В.Даля) – 50 тис. грн;
В.Іваницький (СНУ ім. В.Даля) – 20 тис. грн;
А.Стадник (СНУ ім. В.Даля) – 20 тис. грн;
І. Ключнева (ЛОКМ) – 100 тис. грн;
І.Шестаков (ЛОКМ) – 20 тис. грн;
О.Стадник (ЛОКМ) – 20 тис. грн;
С.Теліженко (КрФ ІА НАНУ) – 50 тис. грн.
З повагою,
зав. відділом, доктор історичних наук,
професор СНУ ім. В.Даля С. М. Санжаров
Заступнику голови Луганської обласної державної адміністрації, голові Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при облдержадміністрації
ЗАБЛОЦЬКОМУ В.В.
Заступнику голови Луганської обласної ради
ХАРІНУ Є.М.
Шановний Володимире Валентиновичу!
Протягом останнього сторіччя луганські археологи на теренах Луганської області дослідили сотні об’єктів національної археологічної спадщини – кургани, святилища, поселення та грунтові поховання. В Попаснянському районі зараз досліджуються стародавні мідні копалини Картамишу. В умовах сучасної економічної кризи найбільш гострий характер набуває першочергова проблема фінансування розкопок пам’яток, що потерпають від руйнації. Останній раз кошти, необхідні для охоронних розкопок було виділено обласним бюджетом в 1993 році. З того часу державний орган охорони пам’яток в Луганській області (відповідний підрозділ ЛОДА) через фінансові обмеження призупинило надання коштів для розкопок руйнованих давніх пам’яток, хоча кількість останніх, приймаючи до уваги інтенсивну господарську діяльність а також грабіжницькі розкопки, збільшилося в рази. Про це свідчать чисельні звернення до ЛОДА з боку громадських та наукових організацій, а також небайдужих громадян. В такій ситуації луганські археологи без фінансової підтримки з боку державних структур, фактично за свій рахунок та із залученням коштів спонсорів, вимушені щорічно проводити розкопки руйнованих археологічних пам’яток регіону.
Так, в період 2005-2007 років, археологи ЛУ ім. Т.Шевченка (доц. К.Красильников) без фінансової допомоги з боку державних органів охорони культурної спадщини, здійснили охоронні розкопки 5 курганів біля пос. Кабаньє Кремінського району та поблизу м. Старобільська. В той самий період археологи СНУ ім. В.Даля (проф. С.Санжаров, н.с. Є.Черних, н.с. А.Стадник) фактично за власний рахунок розкопали 11 курганів біля смт Новоспсков та м. Лисичанська. Задля фінансування розкопок руйнованих об’єктів у минулому 2007 році співробітники Луганського обласного краєзнавчого музею вимушені були організувати збір добровільних внесків.
Як результат волонтерських зусиль луганських археологів за період 2005-2008 років були врятовані від повного нищення важливі археологічні об’єкти: розкопано біля 20 курганів, отримано безцінну інформацію про давню історію Луганського краю, унікальними знахідками поповнено експозиції археологічних музеїв та фонди Луганського обласного краєзнавчого музею.
Між тим, в той самий період, починаючи з 2005 року, розкопки одного єдиного кургану між селами Степнівка та Малокотянтинівка Перевальського району здійснює київський археолог В.Клочко. Луганські археологи з подивом дізналися, що задля завершення його розкопок, голова ЛОДА А.Антіпов, в умовах не фінансування чисельних руйнованих пам’яток археології, дав доручення знайти 181, 996 тис. грн. При цьому, місцезнаходження кургану, що розкопує В.Клочко, так звана „мергелева гряда”, трактується в якості об’єкта національного значення, кам’яна платформа – в якості штучного мегалітичного святилища з стін та доріг, начебто споруджена чи то земною невідомою цивілізацією, чи космічними прибульцями, задовго до спорудження давніх Єгипетських пірамід. Сама „мергелева гряда” проголошується візитною карткою Луганської області (см. офіційний сайт ЛОДА). При цьому, як результат розкопок гряди – отримано тільки стандартний для Донбасу результат – рядові поховання та глиняний посуд.
Ми розуміємо, і навіть розділяємо бажання київського археолога В.Клочка за будь яку ціну знайти фінансування власних польових робіт, але не в таких умовах, коли ЛОДА протягом останнього десятиріччя не в змозі забезпечити першочергове фінансування розкопок руйнованих археологічних об’єкті Луганщини.
З наукової точки зору, штучний характер кам’яної платформи на „мергелевій гряді” є дуже сумнівним, з ознаками явної дезінформації. Існують наукові видання, в яких археологи т геологи доводять її природний характер і визначають геологічний вік не менш ніж 10 млн. років. У вирішенні цього питання, оскільки до нього залучено керівництво ЛОДА, першочергове значення має не стільки протилежні думки археологів, скільки проведення незалежної фахової геологічної експертизи. Наприклад, Л.Лутугін, який керував геолого-картографічними роботами в Донбасі, виходи вапняку на плато між селами Степанівка та Малокостянтинівка Перевальського району відмітив як природні, тобто зроблених не руками людини. Природний характер даної вапнякової платформи доводить також провідний фахівець у геології М.Удовіченко (ЛНПУ ім. Т.Шевченка).
У зв’язку із суперечливістю даної проблеми та проханням про виділення коштів з обласного бюджету для продовження розкопок так званої „мергелевої гряди”, трактовці цього об’єкту в якості пам’ятки національного значення, його рукотворності, просимо перед Вами про призначення фахової геологічної експертизи, яка має бути проведена незалежними спеціалістами, з числа провідних фахівців в даній галузі. Результат (Акт) такої експертизи буде вирішальним при визначенні дійсної історичної цінності, штучного чи природного характеру походження вапнякової платформи „мергелева гряда”, на якій В.Клочко проводить багаторічні дослідження одного стародавнього кургану.
Прошу вас дати відповідне доручення управлінню культури і туризму ЛОДА про організацію спільно з геологами обласного рівня геологічної експертизи характеру створення кам’яної платформи на так званій „мергелевій гряді”.
Також дуже важливим ми бачимо фактор відкритості, за якого всі дії фахівців будуть належним чином висвітлені засобами масової інформації та проходитимуть за участі зацікавленої громадськості Луганщини.
З повагою,
зав. відділом, доктор історичних наук,
професор СНУ ім. В.Даля С. М. Санжаров
Коментувати